Співачка Оля Полякова стала героїнею нового випуску проєкту "Екзамен". В інтерв'ю ведучій Маші Єфросиніній артистка розповіла, чи приймає антидепресанти, як зіткнулася з кризою середнього віку, чому повернула молодшу доньку з Великобританії та власні мрії та про кризу у стосунках з чоловіком.
Оля Полякова зізналася, чи приймає антидепресанти
Криза середнього віку у мене сталася набагато пізніше, ніж в інших. Взагалі, ми всі різні, у жінки в середньому це трапляється з 36-42 років. У мене ніколи не було навіть часу відслідковувати свої почуття, я ніколи над ними не задумувалася. Я так відчувала, мені було комфортно, що я така весела, класна, енергійна, ніколи не давала собі можливості собі щось відчувати. Я не вміла досліджуватися свої почуття. Я не думала, чому буваю агресивна, то хочу їсти, то плакати. Мені здавалося, що це у мене такий характер.
Але я перестала це вивозити і звернулася до психолога з запитом: “Я більше не можу, не вивожу свій характер, не розумію, куди йти, що нас і нашу країну чекає попереду”. Мені було дуже погано. У мене вперше в житті не було ніякого майбутнього. Цей стан переслідує всіх нас. Я вже два роки не мрію. У психіатрії це перша тема, коли людина в розваленому стані, її збирають.
Коли я приїхала до Німеччини з дітьми на початку повномасштабного вторгнення, сиділа і ридала, моя подруга-психіатр почала складати мені план, щоб я мала якесь відчуття, що буде завтра. Я прийшла в розірваному стані до психолога, і те з чим я зараз працюю - це тривожність. Все з тривоги. Ти не можеш з собою залишатися на п'ять хвилин, ти хочеш себе зайняти, щоб не думати про те, що тебе тривожить. Ми плутаємо багато своїх бажань з тривогою. Я не вживаю антидепресанти, вони будуть для мене руйнівні, тому що моя енергія на сцені - це те, що виділяє мене з-поміж інших людей. І якщо я буду це все гасити, то я буду не я.
Оля Полякова розповіла, чому повернула молодшу доньку з Великої Британії
Вона там не прижилася. Аліса повернулася, зі мною відбулося те саме - вона була витягнута з коренем в один день зі своєї домашньої атмосфери і закинута без мами в школу. Я сподівалася, що вона переросте, але вона не адаптувалася. Єдине що вона хотіла - повернутися додому, і в цьому поверненні був план. Вона мала повернутися у свою школу, у свій клас, жити саме у квартирі, з якої ми поїхали після початку повномасштабного вторгнення. Я почала там робити ремонт, і зітнулася з труднощами, адже всі люди пішли на війну і тепер немає кому покласти плитку.
Дочка була багато під обстрілами, але їй нічого не страшно. Я кажу їй, що тут небезпечно, падають уламки, ми всі під Богом ходимо. Вона нічого не боїться, чує дрон, продовжує спати. Починають збивати дрон, вона теж не боїться. До всього звикла, знає роботу ППО, знає як стріляє танк. Страшно, що наші діти мають ці знання, що вони можуть відрізнити, яка зброя працює. Дочка впевнена, що з нами нічого не станеться, і я переймаю цю впевненість від неї.
Полякова зізналася, що мала кризу у шлюбі з чоловіком Вадимом Буряковським
Ми за ці майже три роки переживали кризу, спочатку вона була пов'язана з війною, потім із моєю особистою кризою. Але я абсолютно зрозуміла, що ця людина для мене важлива. Ці відносини для мене важливі, навіть думка, що може бути якось по-іншому викликає у мене істерику. У нас складні стосунки. Це фундамент. Я раджусь з ним, і він завжди дає найкращі поради у житті. У нього багато крилатих виразів, у них багато мудрості та гумору. Останній був: «гроші не заробляються, а придумуються». Про те що, думай наче гроші є, і вони з'являться.
Полякова розповіла, яку професію опанувала молодша донька у Великій Британії
Аліса у Великій Британії полюбила верхову їзду. У неї були уроки два рази на тиждень. Це спілкування із тваринами її наче забирало з атмосфери, де вона не прижилася. Вона попросила мою маму, яка живе у Великій Британії, відвозити її о 9 ранку на конюшню, і забирати о 9 вечора. Вона знає справу конюха, сама чисте, саме сідлає. Вона допомагала на конюшні, де займалися діти. Вона захопилася цим, і коли приїхала до України на канікули, попросила тата взяти тренера, і вона з нею займається.
Аліса все літо вставала о пів на п’яту ранку, вдягалася, йшла до конюшні, займалася, розпрягала, чистила, гуляла з конями у лісі, купала їх в річці. Вона цілий день у конюшні, вона повністю опанувала професію конюха і це те, що повністю її захоплює. І коли ми цього року писали з нею свої бажання, вона бачить своє майбутнє наступним - хоче їздити верхи, професійно займатися конкуром, брати участь у великих змаганнях.
