Оля Полякова в інтерв’ю Раміні Есхакзай розповіла, чому сприймає новий етап своєї кар’єри у Великій Британії як пригоду, вперше показала свою британську квартиру, розповіла про своє ставлення до хейту в соцмережах та поділилася досвідом приймання антидепресантів і висловилася про страх старіння та шлюб. Зокрема, вона пояснила, чому в разі розлучення більше не хотіла б виходити заміж.
Оля Полякова про хейт і видалення Threads
Сьогодні я видалила Threads із телефона. Це якась страшна клоака. Щоразу заходжу — і заводжуся, бо хтось знову пише щось погане. У якийсь момент подумала: навіщо мені плавати разом із ними в цій прямій кишці? Видалила — і наче сонце з’явилося.
Це не думка людей. Ми сьогодні живемо у великій бульбашці: нас бомблять, у країні війна, ТЦК пакує людей, постійно виникають корупційні скандали. Ми вже починаємо їсти одне одного. В Instagram у мене немає такого хейту, бо всіх дебілів я заблокувала. А в Threads вони мають право писати про мене, тому я вирішила цього просто не читати.
Навіщо мені знати думку людей, які ніколи не куплять квиток на мій концерт? Ті, хто купує квитки, підписані на мене, цікавляться моєю творчістю, пишуть хороші коментарі. Вони можуть обурюватися якимись моїми вчинками або захищати мене. Але навіщо мені впускати у своє життя людей, які ніколи не прийдуть на мій концерт? Пішли вони.
Оля Полякова про Наталію Холоденко та Машу Єфросиніну
Я не підтримую висловлювань Наталії Холоденко про Машу Єфросиніну. Я не думаю про Машу так, як висловлювалася Наталія, і в цьому питанні її абсолютно не підтримую.
Але припиняти спілкування з Наталією лише тому, що вона не любить Машу, теж не збираюся. Люди можуть ненавидіти одне одного. Я не настільки близька подруга Маші Єфросиніної, щоб пересваритися з усім шоубізнесом, який її не любить.
Наталія іноді переходить межі, говорить не те, що треба, і її може занести. Але вона пряма, як двері, смілива та чесна, і це я поважаю.
Як Оля Полякова живе у Лондоні: артистка показала орендовану квартиру
У Лондоні я орендую квартиру за 2300 фунтів на місяць. На перший погляд здається, що це не дуже дорого, але якщо перевести в долари, дуже дорого.
Квартира не найкраща, але й не найгірша. Я обирала за співвідношенням ціни та якості. Окремо потрібно платити за світло й інші комунальні послуги, а також місцевий податок на землю. Оскільки я перебуваю тут за спеціальною програмою, цей податок не сплачую й економлю приблизно 300 фунтів.
У Лондоні дивна погода. Один день може бути дуже спекотно, а наступного вечора, настільки холодно, що неможливо нормально дійти додому. Якось я поверталася з клубу з подругою, дуже змерзла і попросила в хлопця біля пральні рушник, щоб накритися й донести його вранці. Він зняв свою вітровку, надів на мене і сказав, що дарує її. Згодом подруга все-таки повернула йому куртку.
Я з дитинства мріяла про кухню з вікном. У власному будинку я собі таку кухню зробила, а в Лондоні вона теж є, хоча техніка тут досить стара.
Я майже не готую, переважно лише сніданки. У холодильнику в мене яйця, сир, шинка та інші прості продукти. Після отруєння я певний час їла швидкорозчинні каші й навіть дитячу кашу. Також вживаю протеїн, бо після 35 років жінкам важливо підтримувати м’язову масу.
Оля Полякова про антидепресанти й тривожність
Я вже вісім місяців приймаю антидепресанти, і це одна з найкращих речей, які зі мною сталися.
Раніше я боялася їх приймати. Я завжди була дуже тривожною. У 25 чи навіть у 35 років ти можеш бути тривожною, шаленою, постійно себе заганяти й ще якось це витримувати. Після 40 я просто перестала себе вивозити. Тривожність доводила мене до стану, коли я не могла дати собі ради.
Через два тижні після початку лікування я подумала: «А що, так можна було? Можна прокидатися без цього постійного відчуття, яке тебе смокче зсередини?». У мене наче весь час стояв клубок, а потім він розслабився.
Антидепресанти трохи вирівнюють стан. У тебе немає надзвичайно сильної радості, але немає й такого самого сильного горя чи агресії. Ти стаєш рівнішою.
Оля Полякова про страх старіння
Я не хочу старіти. Мені зараз добре, у мене прекрасний настрій і багато енергії. Чому я повинна просто взяти й почати «красиво старіти»?
Сьогодні жінки можуть дуже довго залишатися у праймі. Подивіться на Дженніфер Лопес. Жінки, які займаються собою, люблять себе, доглядають за собою, ходять до косметологів, займаються спортом і не їдять усе підряд, мають гарний вигляд.
Оля Полякова про те, чому б вона не вийшла б другий раз заміж, якби розлучилась зараз
Чоловіку на старості років жінка просто необхідна. Він не може себе обійти, йому треба. А на старості років мужчина жінці не потрібен взагалі. Тому що от ті жінки, які чи розлучилися у зрілому віці, чи втратили чоловіка там уже від старості, вони починають жити своє найкраще життя. Їм нема кого лікувати, кому готувати, кому портки прати. Вони починають гуртуватися з іншими такими жінками. Починають їздити, дивитися світ, починають відпочивати і починають відкривати для себе абсолютно нове життя, яке їм не було доступно, коли в них було обслуговування когось 24/7. Чоловік забирає купу енергії. Стосунки забирають купу енергії.
Я пам'ятаю себе, коли в мене сім'я була і малі діти. Я не бачила нічого. Я бачила тільки роботу і хату. Я нічого не бачила. Я обслуговувала сім'ю. У мене не було ніякого життя. В мене не було часу. В мене не було подружок. Бо подружки — це треба час виділяти, розумієш? І тільки зараз, коли в мене вже діти дорослі, я починаю для себе відкривати нове життя.
Якби так сталося, щоб я розлучилася, то я б ніколи більше не пішла заміж. Тому що, тому що мужчина віднімає багато часу, багато класного часу на те, що можна робити. Все одно до нього треба їздити додому, йому треба приділяти час, а так я вже поїхала б з роботи кудись в інше місце, а не додому.
