«Моє життя – це виживання»: Мадонна розповіла, чому відмовилася від фільму про себе, замість того записала новий альбом
Легендарна співачка та попікона Мадонна дала відверте інтерв’ю журналу Interview, у якому розповіла про роботу над новим альбомом Confessions II, нереалізований байопік про власне життя, ставлення до соціальних мереж, природу своїх провокацій та любов до постійних змін. Розмову з артисткою провів головний редактор видання Мел Оттенберг.
— Як з’явився альбом Confessions II?
— Насправді спочатку я збиралася знімати фільм про своє життя. Я працювала над сценарієм два роки, а потім ще два роки співпрацювала з Universal разом із лінійними продюсерами, займаючись бюджетом і кастингом. У підсумку ми не змогли дійти згоди щодо бюджету — мені був потрібен значно більший.
Я знайшла спосіб зняти фільм у Сербії дешевше, але, думаю, їм ця ідея не сподобалася. Можливо, вони просто не вірили в мене. Однією з перших реакцій було: «Ми не віримо, що ви пробудете в Сербії довше чотирьох днів». А я запитала: «Ви взагалі читали сценарій?» Моє життя завжди було боротьбою за виживання. Я не збиралася їхати туди на відпочинок.
— Як проєкт для Netflix перетворився на музичний альбом?
— Мені складно писати пісні ні про що. Я завжди маю розповідати історію. Тому замість фільму та серіалу для Netflix я почала багато писати про сімейні травми. Потім ми зі Стюартом Прайсом почали створювати танцювальну музику.
Коли робота була завершена більш ніж на 75 відсотків, нарешті знайшовся потрібний сценарист для серіалу. Але тоді я зрозуміла: повернути назад уже не можу. Треба рухатися далі й пришвидшуватися. Так і народився цей альбом.
— Яке місце у вашому житті займають соціальні мережі?
— Іноді я відкриваю соцмережі, щось бачу, потім перегортаю до наступного зображення. А потім думаю: «Що я взагалі роблю? У мене є п’ять тисяч важливіших справ. Відклади телефон».
У мене дуже сувора дисципліна щодо соціальних мереж, багато в чому тому, що я виросла без них. Instagram у мене з’явився лише у 2018 році, а телевізора не було взагалі ніколи. Я не з тих людей, яких тягне до такого способу проведення часу.
— Ваші провокації часто стають приводом для дискусій. Що вони означають для вас?
— Я роблю багато провокаційних речей, але за кожною з них стоїть певна причина. Просто мало хто намагається в цьому розібратися. Багато людей не мислять критично, не помічають нюансів і багатошаровості сенсів. І тим більше не роблять цього, коли йдеться про жінку.
Пабло Пікассо був жахливою людиною щодо жінок, але багато хто заплющував на це очі, тому що він створював видатні картини. Я не порівнюю себе з Пікассо, але коли подібне робить жінка, реакція суспільства зовсім інша.
— Ви часто змінюєте місце проживання. Чому?
— Зараз мені подобається мій будинок у Лондоні, але я ніколи не залишаюся в одному місці довше трьох років — мені стає нудно. Після пандемії я переїхала до Нью-Йорка, і тепер живу тут.
Мені постійно потрібно думати про те, чим займатися, з ким працювати, хто буде поруч зі мною. Постійне перебування поза зоною комфорту допомагає мені відчувати себе живою. У цьому сенсі я справжня кочівниця.
