Народна артистка України, прима-балерина Христина Шишпор рідко дає інтерв’ю, однак в розмові з Марічкою Падалко розповіла про колишнього коханого, голкіпера Георгія Бущана, їхню спільну 10-річну доньку Юлію та нове кохання.
Коли Христина Шишпор наважилася народити дитину на піку своєї балетної кар’єри, їй було 29 років. Пологи були дуже важкі.
«В якийсь час я відчула материнський інстинкт. Я хотіла дитину і все! Розуміла, що можу не повернутися до балету. І в мене були дуже важкі пологи. Народжувала три доби. Попала в лікарню у п’ятницю, а народила лише у понеділок - зробили кесарів розтин. Я пишаюся, що знайшла в собі сили стати мамою. Це велике щастя. хочу сказати кожній жінці – ніколи не треба сумніватися і обирати кар’єра чи дитина».
Через кілька місяців після народження донечки Юлії Христина відновила заняття у танцювальній залі, а через шість місяців вже танцювала виставу «Кармен».
Христина Шишпор дякує своєму колишньому чоловікові і зізнається, що Георгій Бущан дуже сильно любить доньку. Йому було лише 20 років, коли він став батьком.
«Він все робив для того, щоб ми були щасливі. Він віддавав всю свою любов і турботу нам. Хоча він як спортсмен весь час на тренуваннях, роз’їздах чи іграх».
Шишпор про розставання з Георгієм Бущуном
«Рішення розлучитися – було спільне рішення. І це було найкраще рішення, бо ми залишились в гарних стосунках. Залишились хорошими друзями, виховуємо спільно нашу донечку. Юлі було десь 4 роки, коли ми розійшлися».
Думок, щоби зійтися і зберегти стосунки, каже Шишпор, не було:
«Це не було потрібно ні мені, ні йому. Всі пішли далі. Перший рік було важко перебудувати життя, але час все лікує. Вони часто бачаться, наскільки це можливо. Ось на літніх канікулах будуть разом довше».
Про нові стосунки
«Людина творча без кохання не може. Але я ще не вирішила – чи в стосунках я, чи ні. Взагалі чоловіча енергія – це ж натхнення. Для мене чоловік як муза. Закохуватися потрібно, щоб виростали крила, щоб хотілося виходити на сцену, щось робити. Коли ти в коханні, то ти провідник сильної енергії.
