Під час війни Росії проти України команда «Сніданку з 1+1» вирішила повернути улюблений ранковий проєкт. Відтепер його можна дивитися щодня у прямому ефірі на YouTube та на телеканалі ТЕТ з 10:00 до 13:00.
Телеведучий Руслан Сенічкін, якого особливо люблять родини з дітьми, відтепер кожного ефіру «Сніданку» читає казки. Його колеги Людмила Барбір, Єгор Гордєєв, Костянтин Грубич, Володимир Рабчун, Олександр Попов називають Руслана Дід Сєня – за аналогією з відомим українським телеказкарем дідом Панасом.
«Мені дали таку честь – почитати трохи казочок. У дивні часи ми з вами живемо. Вдень читаємо казки, а вночі у нас не казка, а реальність. Моя колега, редакторка «Сніданку» Вікторія, порадила мені одну пані, коли я почав шукати казки, що б прочитав в ефірі. Це Ірина Савченко – директорка центру культури і мистецтва університету імені Драгоманова. Вона є художнім керівником і режисером театру «Вавілон». Вона мені надіслала багато матеріалу. І от я кожного ефіру тепер підбираю казочку», – розповів Руслан Сенічкін в ефірі «Снадінку з 1+1».
Так, Дід Сєня вже прочитав казки Ервіна Мозера «Чудові історії на добраніч», казку «Далекі родичі» про ящірку Зелю, казку «Що таке краса» Олександри Черешневої, «Мануель і Діді. Велика книга маленьких мишачих пригод» та багато інших.
Всі їх можна переглянути в записах ефірів Сніданку на офіційній сторінці в YouTube
Єгор Гордєєв, ведучий «Сніданку з 1+1» та продюсер шоу «Твій день»:
«Казки, що знаходить Руслан Сенічкін, допомагають дорослим пояснювати у такий легкий і простий спосіб дітям, що зараз відбувається в Україні, не травмуючи їх при цьому. Але послухавши їх, і дорослим все це сприймати легше».
Руслан каже, що шукає саме казки з великим сенсом, щоб провести паралелі сьогодення. У цих історіях кожен може знайти себе, може поставити себе на місце головних героїв, або відчути те, що пережили герої цих казок.
Так, одна казка була про блакитну ящірку Зелю, яка сама-самісінька жила у пустелі. Єдиним бажанням її було зустріти своїх родичів, тому вона, розпитуючи інших мешканців пустелі, вирушила на пошуки. Зеля, довго блукаючи, нарешті зустріла таку ж саму, як і вона, блакитну ящірку. Спочатку, побачивши одна одну вони злякалися, але потім стали нерозлучними подругами.
«Це означає, що українці також повинні шукати один одного по світі. Ми не кидаємо своїх, де б не були. Затятість і сила не мають віку, раси та етніки. Всі ми зараз трошки ця ящірка Зеля», - підсумував Дід Сєня.
Руслан Сенічкін залишається працювати у Києві. Він не тільки читає дитячі казки, але й разом зі своєю колегою Марічкою Падалко веде всеукраїнський марафон.
Фото: пресслужба 1+1
