Рідні звільнених з полону азовців Ореста та Волини розповіли про їх фізичний та емоційний стан
Нещодавно відбувся ще один обмін військовополоненими: вдалось обміняти 215 українських захисників, серед яких 108 бійців полку «Азов». Серед звільнених – керівник патрульної поліції Маріуполя Михайло Вершинін, парамедикиня Катерина Поліщук з позивним «Пташка» та старший сержант 36-ї бригади Михайло Діанов, військова медикиня Мар'яна Мамонтова, яка перебувала в полоні вагітною, командир полку «Азов» Денис Прокопенко, командир морпіхів Сергій Волинський з позивним «Волина», а також Дмитро «Орест» Козацький — автор легендарних фото з Азовсталі. Чотири місяці наші захисники та захисниці перебували у полоні ворога.
Ексклюзивно до «Сніданку з 1+1» долучилась мама Дмитра Козацького – Ірина Юрченко, яка розповіла, у якому стані наразі перебуває син та про їхню першу зустріч після полону. Говорить, що останні дні перебуває в неймовірно піднесеному настрої.
«Я хочу сказати, що ми дуже щасливі, але ще боротьба та звільнення України триває. Ми обняли Діму, це була така зустріч! Я дуже боялась, що він зміниться, що його події зламають, проте ні! Наші люди та наші воїни – незламні. Він схуд до 55 кілограмів, під час зустрічі майже годину не розмовляв, адже ці чотири місяці полону їм не дозволяли спілкуватись. Я переживаю неймовірний шквал емоцій і хочу, щоб їх відчула кожна мама, кожна родина нашої країни. Щоб ми дочекались усіх з полону, з війни – живими та цілими. Та щоб ми перемогли», - прокоментувала мама Ореста.
Щодо подробиць життя сина в полоні, Ірина розповіла, що вони з Дмитром майже не говорили про ці моменти, проте деякими спогадами він таки поділився з мамою. За її словами, наші захисники пережили голод, фізичні та моральні знущання.
«Йому давали шматочок хліба, а він його ділив на три частини, щоб поїсти протягом дня. Це просто жахіття 21 століття. Він розповів, що їм 10 днів не давали пити води. І говорить, що відтепер цінує кожний кусок хліба та їжу взагалі. За час полону він прочитав Біблію і сказав мені: «Мамо, тепер я знаю, чому ти нас вчила. Я тихенько читав «Отче наш», молився та розмовляв з Богом», - відверто розповіла Ірина.
Наші захисники вже в Україні, проте наразі перебувають на реабілітації. Як говорить мама Ореста, їм треба влитись у звичайне життя, адже вони з нього вибились на 7 місяців. Попереду на них чекає робота з лікарями та психологами, а рідні сподіваються, що матимуть можливість періодично з ними зустрічатись.
Ірина підкреслила, що син мріє знову повернутись до фотосправи, каже, що потрібно далі жити й працювати.
Також ексклюзивно до «Сніданку з 1+1» з включенням долучилась сестра Сергія Волинського – Тетяна Харько. За домовленостями, «Волина» є одним з п’яти командирів полку «Азов», які до кінця війни мають перебувати на території Туреччини. За словами сестри, їй вже вдалось поспілкуватись з братом телефоном.
«Коли я почула голос свого брата – це був найщасливіший момент у моєму житті. Розумієш, що найстрашніше все позаду для хлопців, яких звільнили. Проте дуже сумно, що велика кількість наших героїв все ще залишаються в полоні. Сумно, адже ми всі бачили, в якому стані вони повертаються звідти, які всі худі. І для хлопців, які ще в полоні, це пекло продовжиться», - поділилась Тетяна.
Сестра «Волини» розповіла, що про обмін вона та дівчата з «Асоціації родин захисників «Азовсталі» дізнались безпосередньо вранці у день події. Представники та представниці організації були запрошені на обмін для зустрічі героїв та їхньої підтримки. Проте кого саме будуть обмінювати – вони не знали.
«Я їхала на цю зустріч та не знала, буде мій брат обміняний або ні. Коли хлопці почали виходити з автобусів, я їх розпитувала, чи хтось бачив «Волину». І один з воїнів, можливо помилково, або я не так його зрозуміла, наче сказав, що бачив його в одному з автобусів. Я почала активніше бігати та питати. І потім зрозуміла, що скоріш за все брат не приїхав сьогодні. Новини не дивилась, була там, з нашими захисниками, підтримувала їх та дівчат, когось фотографувала на пам'ять. І тут телефонують і я чую голос свого брата», - розповіла сестра Волинського.
Тетяна зізналась, що це був досить емоційний момент і вона до кінця не могла повірити, що їй телефонує Сергій. І додала: «Не знаю, скільки разів я вигукнула його ім’я. Це була дуже коротка розмова, багато інформації він не встиг розповісти».
Сестра військового говорить, що згодом родина планує приїхати до Волинського у Туреччину.
