82-й Венеційський міжнародний кінофестиваль – найстаріший кінофестиваль у світі - цього року пройшов з 27 серпня по 6 вересня на острові Лідо, у Венеції. Головою журі конкурсу став американський режисер Александр Пейн.
Відмітили у Венеції міжнародну й жанрову різнобарвність – представлені режисери з різних куточків: Соррентіно, Сафді, Розі, Лантімос, Біґелоу, дель Торо, Пак Чхан Ук, і робота з Уcиком – усе це свідчить про масштаб фестивалю .
Венеційський кінофестиваль називають фестивалем, який відновлює справедливість. Минулого року тут вручили головний приз іспанському режисеру Педро Альмодовару за фільм «Сусідня кімната» (в 2024-му головувала французька акторка Ізабель Юппер). Попри статус легенди цей режисер все своє творче життя був обділений фестивальними призами. А цього року вперше в житті Джим Джармуш отримав свою першу і єдину нагороду. До речі, цього року Канни відвернулися від нього і не взяли його фільм «Father Mother Sister Brother»в конкурс, тож він був змушений їхати до Венеції.
Головні фільми й нагороди
Головний приз – Золотий лев отримав несподіваний фаворит, фільм Джима Джармуша «Father Mother Sister Brother» («Батько Мати Сестра Брат»), що досліджує сімейні зв’язки крізь покоління (Нью-Йорк, Париж, Дублін) із зірковим акторським складом. Перемога інтелектуального кіно про сімейні цінності стала для багатьох сюрпризом.
Фільм вийде в американський прокат до Різдва.
Гран прі журі отримала режисерка Каутер Бен Ханія за фільм «The Voice of Hind Rajab» (Голос Хінд Раджаба). Це драматичний фільм-докудрама про трагічну смерть п’ятирічної палестинської дівчинки під час атаки в Газі, що зворушив аудиторію своєю історією. Фільм побудований на дзвінках на номер швидкої допомоги і розмов з медиками і дівчинки, яка благає аби її врятували.
Американський журнал Vanity Fair розкритикував фестиваль за перетворення овацій у театральне демонстративне явище. Наприклад, 23-хвилинна овація під час показу «The Voice of Hind Rajab» розглядається як результат маркетингових стратегій, а не щирого захоплення .
Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль – Тоні Сервільо, «La Grazia» («Помилування»), режисера Паоло Соррентіно. Цей фільм показували на відкритті.
Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль дістався китайській акторці Сінь Чжилей, «Сонце сходить над усіма нами» (The Sun Rises on Us All), режисера Цай Шанцзюнь.
Кращим режисером назвали американця Бенні Сафді за фільм «The Smashing Machine», з Двейном Джонсоном. До речі, в цьому фільмі знявся український актор Олександр Усик. Фільм тепло вітали на фестивалі.
Спеціальний приз журі – Джанфранко Розі за документальний фільм «Below the Clouds»
Цьогоріч Венеційський кінофестиваль був занадто політизований – прем’єра «The Voice of Hind Rajab» стала трибуною для висвітлення війни в Газі. Глядачі тепло сприйняли фільм - стояча овація створила значний резонанс .
Не обійшлося без скандалів й суперечок
27 серпня організатори розмістили серед прапорів учасників також російський, що викликало грізну реакцію України. МЗС та Мінкульт засудили цей жест, назвавши участь Росії в культурних проєктах підтримкою агресора .
Також Венеційський кінофестиваль не цурався брати в прокат фільми із російським контекстом
У програмі були такі картини:
«Чарівник Кремля» (The Wizard of the Kremlin) (Олів’є Ассаяс) із Джудом Лоу у ролі Путіна.
«Щоденник режисера» (Олександр Сокуров).
«Нотатки справжнього злочинця» (Роднянський/Алфьоров) — викликали критику за увагу до російських авторів у час війни .
Не обійшлося без скандалу на прес-сесії з Айо Едебері. Під час інтерв’ю фільму After the Hunt ведуча окремо поставила питання про #MeToo і Black Lives Matter лише до Джулії Робертс і Ендрю Гарфілда, ігноруючи Айо Едебері – єдину темношкіру учасницю. Едебері з гідністю спростувала мовчання, також її підтримали колеги. Інтерв’юерка категорично відмовилась вибачатися, що загострило ситуацію .
Також підлили олії у вогонь і критичні відгуки на фільм "After the Hunt. Фільм отримав неоднозначні оцінки – його назвали «занадто розумним» і емоційно стриманим, хоча тематика залишає простір для дискусії . Джулія Робертс запевняла, що кіно не просуває одну позицію, а стимулює дебати.
Попри скандали і дискусії Венеційський кінофестиваль-2025 став дзеркалом сучасних викликів: поєднання політики, мистецтва й емоцій. На ньому перемогли і символічно важливі, і несподівані фільми, а скандали – від прапора РФ до гучних овацій – зробили його одним із найнапруженіших і найобговорюваніших за останні роки.
